-
1 want
1. nwant of common sense — відсутність (брак) здорового глузду; легковажність
want of judgement — необачне (необмірковане) рішення
3) звич. pl потреби, бажання4) нужда, бідністьto be reduced to (to fall into) want — зубожіти, дійти до убозтва
want ad — амер., розм. оголошення у відділі попиту і пропозиції (особл. робочої сили)
2. v1) хотіти, бажатиI want you to come — я хочу, щоб ви прийшли
2) не вистачати, бракувати, зазнавати нестачі (чогось)it wants twenty minutes to five — за двадцять (хвилин) до п'ятої (години)
4) бідувати; жити в нужді5) вимагати, викликати; хотіти бачити (когось)want in — розм. хотіти зайти; проситися у приміщення
want out — розм. хотіти вийти
want to make something of it? — розм. ну і що з того?, а тобі яке діло?
* * *[wont]v1) хотіти, бажати; жадати2) відчувати нестачу ( у чомусь); бракувати3) мати потребу, відчувати нестачу, потребу (у чомусь, у комусь)"want help" — мop. потребую допомоги ( сигнал); бідувати; жити в нужді
5) бути потрібним, необхідним -
2 йетиш-
ВН-СК, йитих- (=йетиш-) К досягати, дотягатися, діставати до чого, вистачати, бути достатнім, устигати, наздоганяти, діставатися, добиратися, досягати зрілості; нефесим йетишмей мені бракує дихання СК; д'ельди йашымыз йетишти дохсана-йӱзе ми дожили до дев'яноста-ста років СК; хыз йетишт'ен дочка досягла повноліття Б; биз йетиштик энди ми вже досягли зрілості Г; меэм вар йетишкен оғлум у менеє дорослий син СГ; йетишеҗек артымызға він наздожене нас ВН; аман йетиший хойанны вмить наздоганяє зайця СМ; ахылы йетишмей йому бракує розуму СМ; бир бирине йетишназдоганяти один одного, іти валом Г; йетиш ардларна наздожени їх СГ; йетишир келир наздоганяє Кб.; йетишамам я не зможу, не зумію, не впораюся СМ. -
3 нефес
1. дихання, подих, повітря, яке вдихають; відпочинок; нефес ал- дихати; переводити дух, віддихуватися, відпочивати; нефеси җетмей Б, нефеси йетишмей У йому бракує повітря, він задихається; нефесим йетишмей Г, СК, нефесим йох Г, К мені бракує повітря, у мене задишка.2. пісня, мелодія СЛ; бен сиздэн бир нефес истэйим я прошу від вас якусь пісню СЛ; шинди, чаре олса, бир дэ нефес бағышла бизе зараз, якщо можна, і ти подаруй нам якусь пісню СЛ. -
4 want
[wont]v1) хотіти, бажати; жадати2) відчувати нестачу ( у чомусь); бракувати3) мати потребу, відчувати нестачу, потребу (у чомусь, у комусь)"want help" — мop. потребую допомоги ( сигнал); бідувати; жити в нужді
5) бути потрібним, необхідним -
5 җет-
досягати, доходити, наздоганяти, встигати, діставатися, вистачати, заставати; җетмей им онуң? чи в нього не вистачає? П; ардына җет- наздоганяти Б, К; җеттилер артына вони їх наздогнали ВН; нефесим җетмей / җетмий / җетамай я задихаюся, мені бракує повітря НМ, Б; рызын җетсе якщо твоя совість дозволяє Б; мендэн т'еткенчек, ана җеткенчек поки від мене піде й до нього дійде СБА; йетишме дэ җетме щоб ти нічого не добився ВН; пор. йет-, чат-. -
6 недоставать
безл. гл. неставати, невистачати чого кому, чому, в чому, (чаще зап.) бракувати кого, чого и (редко) бракнути чого кому и (реже) в кого, чому, в чому, (при отрицании ещё, гал.) хибувати и хибнути чого, кого кому; срв. Нехватать. [I чого їм нестає! (Звин.). Невистачає двох копійок (Київщ.). Село чимале, але якесь невеселе: дерев бракує (Кониськ.). Як ростинам бракує життя в вогкій тьмі, так обом нам бракує простора (Л. Укр.). Дівчат у нас бракує, а хлопців сила (Сл. Левч.). Коли в тебе бракує того насіння, позич його (Стор.). В їх місті бракує добрих адвокатів (Грінч.). Лічила ранком військо, і багато найкращих вояків у ньому бракувало (Л. Укр.). Бракне копійки (Сл. Гр.). Не бракло Охрімові розваги (М. Вовч.). Не багато йому хибувало, аби всі хати обчитати (Стефаник). Йому ніколи слів не хибло (Франко)]. Чего тебе -таёт? - чого тобі нестає? чого тобі недостача? (Звин.). -таёт двух рублей до полной суммы - нестає (невистачає) два карбованці (двох карбованців) до повної суми. Только этого -вало - тільки цього (того) (й) неставало (бракувало). [Мені тільки цього бракувало (Н.-Лев.)].* * *безл.не става́ти (не стає́); ( не хватать) не вистача́ти, бракува́ти, -ку́є\недоставать стаёт слов, что́бы... — не стає́ (не вистача́є, браку́є) слів, щоб
[э́того ещё, э́того то́лько] \недоставать ва́ло (\недоставать стаёт) — [ті́льки цього́, цього́ ще] бракува́ло (браку́є, не вистача́ло, не вистача́є)
[ещё] \недоставать ва́ло (\недоставать стаёт), что́бы... — [ще] не вистача́ло (не вистача́є), щоб
-
7 нужда
и Нужда1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.* * *диал. н`ужа1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів2) ( потребность) потре́ба, нужда́из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́
не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му
\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́
\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же
нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це
-
8 недостающий
відсутній, недохватний, невистачений, (недополученный) недібраний, (зап.) бракуючий, (нехватавший) забраклий, (обычно) якого нестає (невистачає, бракує). -щее - відсутнє и т. п.; недобір (-бору). Пришлите мне всё -щее - надішліть мені весь мій недобір (все, чого мені нестає и т. п.).* * *1) прич. якого́ не стає́ (не вистача́є, браку́є)2) в знач. прил. відсу́тній -
9 нуждаться
1) в ком, в чём - потребувати кого, чого, мати потребу в кому, в чому и кого, чого, нуждатися ким, чим, (редко, диал.) требувати чого. [Ми нових богів не потребуємо (Етн. 3б.). Стара людина тепла потребує, спокою (М. Левиц.). Стомлене тіло потребує відпочинку (Черкас.). Потребувала учителька дров на зиму (Коцюб.). Єдности, яка-б робила нас незламаною силою, потребуємо й ми (Коцюб.). Парубки вдають, буцім-то вони не нуждаються дівками (Звіш.). Вони бабою нуждаються (Вінниччина). Я вашою роботою не нуждаюся (Звин.). Він такий сильний, що не требує нашої помочи (Звин.). Весільні пісні - не для концертів; вони немов требують і всього оточення весільного (Ол. Пчілка)]. -ться в деньгах - мати потребу (нужду) в грошах, нуждатися грішми (грошима), (жалуясь) бідкатися грішми (грошима). [В Персію збираюсь, то й бідкаюсь грошима на дорогу (Куліш)], Он крайне -ется в деньгах - йому аж надто (до скруту, конче, аж-аж) потрібні гроші, він має як-найбільшу (крайню) нужду (потребу) в грошах, йому дуже (аж надто, аж- аж) скрутно (сутужно) на гроші. Он -дался в ста рублях - він не мав і ста[о] карбованців, він нуждався ст(ом)а карбованцями, йому бракувало (неставало) сто карбованців; (очень нужны были) йому були дуже (аж надто, конче, до скруту) потрібні сто карбованців. Он -ется во всём - він терпить нужду і в усьому, він усім нуждається, йому всього бракує (нестає). Он ни в чём не -ется - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує (не треба). Обувь -ется в починке - взуття потребує (ботинки: черевики и т. п. потребують) (по)лагодження (полагоди); (фам.) чоботи (черевики) просять поправи. Это не -ется в комментариях - це не потребує (не вимагає, изредка: не варте) коментарів (пояснення, пояснень), до цього коментарі непотрібні (зайві). Я не -даюсь в ваших советах - я не потребую ваших порад, мені непотрібні (без потреби) ваші поради. Я в нём не -даюсь - мені він непотрібний (без потреби);2) (материально) терпіти нужду (злидні, недостатки), приймати (зазнавати) нужди, (бедствовать) бідувати, злиднювати. Они очень -ются - вони дуже бідують. Нуждающийся в ком, в чём - що потребує кого, чого и т. п.: бідний на що, (диал.: испытывающий недостачу, не имеющий) жадний чим, чого и на що. [А скільки є сиріт, бідних і на хліб і на прихильне слово! (Звин.). Коли це бувало, щоб ми хлібом жадні були? (Ржищівщ.). На картоплю ми не жадні (Звин.). У сусіда доньок сім, та й є доля всім, а в мене одна, та й та долі жадна (Приказка)].* * *1) ( находиться в бедности) терпі́ти (-плю́, -пиш) нужду́ (зли́дні, неста́тки); ( бедствовать) бідува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( нищенствовать) злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш2) (в ком-чём) потребува́ти, -бу́ю, -бу́єш (кого-чого), ма́ти потре́бу (в кому-чому); диал. требува́ти (чого) -
10 Нехватать
нехватить неставати, нестати, невистачати, невистачити, бракувати, забракнути, забракувати, (гал.) хибувати, хибнути (несов.); срв. Недоставать. [Дві копійки до карбованця нестає (невистачає) (Київщ.). В степовому селі дерев бракує (Кониськ.). Часу все бракує (Кониськ.). Бракувало тільки хати переночувати (Рудан.). Під час баталії забракло набоїв (Н. Громада). Забракувало мені грошей, а нема де роздобути (Липовеч.)]. -тать чего кому - неставати, бракувати чого кому. [Йому бракувало відваги (Грінч.)]. Только этого и -тало - тільки цього (того) (й) неставало (бракувало). -
11 all
1. adj1) весь, вся, все; цілий2) всякий, всілякий, будь-який3) найбільший, граничний4) який-небудь, який би то не було2. adv1) цілком, повністюthe pin is all gold — шпилька вся (повністю) із золота
2) спорт., розм. рівно, порівну (про рахунок)love all — по нулю, 0:0
3) (all-) все-3. pron indef.1) всі2) всеall is well — все гаразд, все в порядку
all is well that ends well — присл. все добре, що добре кінчається; кінець — ділу вінець
one and all, each and all — всі до одного
all and sundry, one and all — всі без винятку, всі до одного, всі підряд
in all — всього, разом
all in all — у підсумку, загалом
not at all — анітрохи, аніскільки; будь ласка, нема за що (у відповідь на «дякую»)
all but — майже, трохи не
at all — взагалі, зовсім, цілком
I shall be late if I come at all — я спізнюся, якщо взагалі прийду
he is not quite all there — він не при своєму розумі; у нього бракує клепки в голові
all the same — все одно, байдуже
* * *I n1) ( часто All) все суще; світ, всесвіт2) найдорожче або найцінніше для кого-небудьII a1) весь, цілий, вся, усе; усі2) усякий, усілякий; кожний; будь-який3) весь, найбільший, граничний; максимально можливий4) який-небудь, який би то не було5) емоц.- посил. весьIII adv1) цілком, повністю; зовсім; тільки, нічого крім, винятково2) cпopт.; жapг. порівну, рівно ( про рахунок)love all — по нулю, 0: 0
all along — розм. увесь час, завжди
all round, all around — навкруги, з усіх боків
all through — усе повністю, до кінця
all at once — раптом, відразу, раптово; одночасно
all of a sudden — раптом, зненацька
all the better [worse] — тим краще [гірше]
all the same — байдуже, однаково
all there — пильний, завжди напоготові
IV indef; pronnot all there — придуркуватий, дурнуватий
1) усі; усеall of yci; yce. best of all — найкраще; найбільше
one and all, each and all — усі до одного
not at all — нітрохи; будь ласка, не варто подяки
nothing at all — зовсім нічого; дурниця
and all;, — все інше;, так далі, тощо
in all — усього, в цілому
-
12 trot
1. n1) рись (алюр)2) швидка хода; швидкий крок3) прогулянка швидким кроком; пробіжка4) розм. дитина, яка вчиться ходити5) амер. підрядковий переклад, дослівник; шпаргалка6) знев. карга, стара відьма2. v1) бігти риссю2) пускати риссю3) іти швидкими кроками, квапитися4) колихати дитину на колініtrot along — розм. а) швидко братися до чогось; б) іти геть
trot out — а) показувати рись (кінний спорт); б) розм. хизуватися
trot round — водити (когось по місту); показувати (місто тощо)
to trot smb. off his legs — загнати, заморити когось
* * *I n1) рисьcollected [round, short, sitting] trot — зібрана [велика, коротка, учбова]рись ( кінний спорт)
at at trot — риссю, на рисях
to go at a trot — йти риссю [ср. тж. 2]
to put the horse to the trot — пустити коня риссю; заїзд на рисистих випробуваннях ( кінний спорт)
2) швидка хода, швидкий крок; підтюпецьto go off at a trot — швидко піти, віддалитися підтюпцем [див.; тж. 1]; прогулянка швидким кроком, пробіжка
to go for a trot — швидко пройтися, пробігтися; швидкий легкий танець або танцювальний крок
3) дитина, яка вчиться ходити; маленька або молода тварина4) aмep.; cл. буквальний переклад, підрядковий переклад; шпаргалка••to keep smb on the trot — не давати кому-н. спокою /передишки/; заганяти кого-н.
tasks that kept him on the trot all day — справи, які не дозволяли йому розслабитися протягом всього дня
to have five [ten]wins on the trot — виграти п'ять [десять]разів підряд
II vhe has the trots — простий, у нього пронос, його несе
1) йти риссюto trot short — йти дрібною риссю; дріботати ( про людину)
to trot five kilometres — пройти /проїхати/ риссю п'ять кілометрів; пускати риссю ( to trot a horse) об'їжджати риссю
2) йти швидкими дрібними кроками, поспішати; now I must be trot ting a зараз мені треба бігти; the toddler trotted after his father дитина дріботала за отцем4) розіграти (кого-н.); пожартувати (над ким-н.)••to trot in double harness — ладнати один з одним; бути щасливим в браку
III nto trot smb off his legs /to death/ — заганяти кого-н.
презр. старуха, стара карга ( old trot) -
13 trot
I n1) рисьcollected [round, short, sitting] trot — зібрана [велика, коротка, учбова]рись ( кінний спорт)
at at trot — риссю, на рисях
to go at a trot — йти риссю [ср. тж. 2]
to put the horse to the trot — пустити коня риссю; заїзд на рисистих випробуваннях ( кінний спорт)
2) швидка хода, швидкий крок; підтюпецьto go off at a trot — швидко піти, віддалитися підтюпцем [див.; тж. 1]; прогулянка швидким кроком, пробіжка
to go for a trot — швидко пройтися, пробігтися; швидкий легкий танець або танцювальний крок
3) дитина, яка вчиться ходити; маленька або молода тварина4) aмep.; cл. буквальний переклад, підрядковий переклад; шпаргалка••to keep smb on the trot — не давати кому-н. спокою /передишки/; заганяти кого-н.
tasks that kept him on the trot all day — справи, які не дозволяли йому розслабитися протягом всього дня
to have five [ten]wins on the trot — виграти п'ять [десять]разів підряд
II vhe has the trots — простий, у нього пронос, його несе
1) йти риссюto trot short — йти дрібною риссю; дріботати ( про людину)
to trot five kilometres — пройти /проїхати/ риссю п'ять кілометрів; пускати риссю ( to trot a horse) об'їжджати риссю
2) йти швидкими дрібними кроками, поспішати; now I must be trot ting a зараз мені треба бігти; the toddler trotted after his father дитина дріботала за отцем4) розіграти (кого-н.); пожартувати (над ким-н.)••to trot in double harness — ладнати один з одним; бути щасливим в браку
III nto trot smb off his legs /to death/ — заганяти кого-н.
презр. старуха, стара карга ( old trot) -
14 иметь
мати. [Є на світі воля, а хто її має? (Шевч.). Як дбаєш, так і маєш (Приказка). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.)]; (в значении долженствовать) мати, матися, (зап.) мати си. [Щось маю тобі сказать (Н.-Лев.). В Ірландію мався прибуть корабель (Л. Укр.)]. Иметь вес - мати вагу, важити см. Вес 2. Иметь в виду кого, что - мати на увазі (на оці) кого, що; см. Вид 4. Иметь вид кого, чего - мати подобу, вигляд, постать кого, чого, виглядати як щось; см. Вид 1. Иметь виды на кого, на что - важити, бити, цілити на кого, на що; см. Вид 9. Иметь дело, отношения с кем - мати діло (справу), стосунки з ким; см. Дело. Иметь отношение к чему, к кому - стосуватися до чого, до кого, (стар.) мати до чинення з чим, з ким; см. Отношение 1. Иметь жительство, пребывание где - перебувати, пробувати, проживати де. Иметь значение - мати вагу, силу, важити; см. Значение 2. Иметь злобу, зуб на кого - завзяти злість, мати завзяття, лихе око, храп на кого. [Іцко Цаншмерц мав здавна завзяття на Германа (Франко)]. Иметь сердце на кого - гніватися, сердитися на кого. Иметь место (происходить) - відбуватися, діятися, (сов.) статися, трапитися. Иметь много чего - мати багато (багацько) чого, бути багатим на що. Иметь мало чего - мати мало чого, бути бідним на що. И в мыслях не иметь - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. Не иметь ничего - не мати нічого, (грубо) дідька мати. Иметь общение с кем - мати єднання (єднатися), водитися, (якшаться) накладати з ким; см. Общаться. Иметь основание - мати підставу; (быть правым, иметь резон) мати рацію; см. Основание 4. Иметь перевес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим; см. Перевес 3. Иметь познания в чём - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Иметь на попечении кого, попечение о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, мати на своїй опіці, (фам.) на своїх плечах кого; см. Попечение. Иметь присмотр над кем - доглядати, дозирати кого; см. Присматривать 2. Иметь целью - мати за мету що и мати на меті що. Иметь сношения с кем - мати зносини з ким; см. Сношение. Иметь в себе - мати в собі що, містити в собі що. [Тонкі пружки (черты) його блідого лиця мали в собі щось неласкаве (Н.-Лев.)]. Иметь (терпеть) убыток - мати шкоду з чого. Иметь в длину, в ширину столько-то аршин - мати (тримати) вдовж (уздовж, завдовжки, завздовжки), ушир (завширшки) стільки-то аршин, бути стільки-то аршин довгим, широким. [Він три аршини довгий (Звин.)]. Я имею к вам просьбу - я маю до вас прохання, я маю просити вас. Я имею недостаток в деньгах - мені не стає (бракує) грошей; см. Недоставать, Недостаток. Имеющий - (прич.) той, що (хто) має щось. -щий много чего - той, що (хто) має багато (багацько) чого, багатий, ум. багатенький на що. -щий силу (о законе), юрид. - чинний.* * *1) ма́ти\иметьть кого́-либо помо́щником (в ко́м-либо помо́щника) — ма́ти кого́-небудь за помічника́ (помічнико́м)
\иметьть ме́сто — см. место 1)
\иметьть [свое́й] це́лью (зада́чей), \иметьть цель (зада́чу) — (быть направленным к достижению какой-л. цели) ма́ти на меті́, ма́ти мето́ю (завда́нням); (стремиться к чему-л., добиваться чего-л.) ма́ти мету́ (завда́ння)
ничего́ не \иметьть про́тив — нічо́го не ма́ти про́ти
2) (в сочетании с неопр. глагола) ма́ти, ма́тися; ( быть должным) бу́ти пови́нним, му́сити (му́шу, му́сиш)3) иметь (кого, что) в виду жарг. послати до біса -
15 Немногий
мало-хто, небагато-хто (м. и ж. р.), мало-що, небагато-що (ср. р.), мало-який, мало-котрий, небагато; срв. Многий. Счастье -гим служит - мало-хто те щастя має, небагатьом сприяє доля. -гих учи, а многих слушай - багатьох не вчи, а багатьох слухай. -гие его понимали - мало-хто (небагато-хто) його розумів. Он писал для -гих - він писав для небагатьох. Это удовольствие для -гих - це втіха про (для) небагатьох. В -гих словах - в небагатьох словах, небагать(о)ма словами, коротко кажучи. Сказать много в -гих словах - висловити багато кількома словами (в небагатьох словах). -гое понравилось мне из его произведений - мало-що сподобалося (припало до вподоби) мені з його творів (писаннів). -гим могу вас порадовать - мало-чим (небагато-чим) можу вас потішити. Без -гого - безмаль, безмаль не, без трошки, без трошки не, без малого (не); срв. Малый 1 (Без -лого). [Шість тижнів без трошки (Звин.). Без малого два метри (Полт.)]. За -гим остановка - дрібниці бракує (нестає). -гим более (больше) чего - не (на) багато (на небагато, трохи) більше, ніж (як) що; (около) близько чого. -
16 all
[ɔːl] 1. pron indef.; як прикметник1) весь, вся, все, всіall day [long] — весь день
2) будь-яки́й, вся́кий, всіля́кийin all respects — у всіх відно́шеннях
2. pron indef.beyond all doubt — по́за вся́ким су́мнівом
як прислівник цілко́м- all overthe pin was all gold — шпи́лька була́ цілко́м (вся) із зо́лота
- all around
- all round 3. pron indef.; як іменник1) всі, всеall agree — всі зго́дні
all is well — все гара́зд, все в поря́дку
2) ці́ле3) все майно́they lost their all in the fire — вони́ втра́тили все своє́ майно́ під час поже́жі
••after all — зре́штою
all told — усі́ без ви́нятку
in all — цілко́м, по́вністю, усього́
a dozen in all — усього́ дю́жина
all in all — по́вністю; в ціло́му
all but — ма́йже, тро́хи не
he all but died of his wound — він тро́хи не вмер від своє́ї ра́ни
at all — взагалі́, зо́всім, цілко́м
I shall be late if I come at all — я спізню́ся, якщо́ взагалі́ прийду́
not at all — 1) анітро́хи, анія́к 2) будь ла́ска, нема́ за що
once for all — наза́вжди́
all one — (цілко́м) ба́йду́же
it is all one to me — мені́ це ба́йду́же
he is not quite all there — він не при своє́му ро́зумі; у ньо́го браку́є кле́пки в голові́
all is well that ends well присл. — все до́бре, що до́бре кінча́ється; кіне́ць - ді́лу віне́ць
all and sundry — ко́жний і вся́кий; всі ра́зом і ко́жний зокрема́
См. также в других словарях:
даръ — ДАР|Ъ (981), ОУ с. 1. Дар, подарок: Мьзда и дарове ослѣплѩю||<ть очи мѹдрыи>хъ. да видѩштеи не видѩть. (δῶρα) Изб 1076, 170 об.–171; то же МПр XIV, 168 об.; призвавъ кы˫аны многы дары имъ давъ ѿпѹсти. СкБГ XII, 10б; дары же пославъши и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Французская литература — Титул одного из первых изданий «Гаргантюа и Пантагрюэля» (Лион, 1571) … Википедия
Филипп (во Франции) — Филипп (Philippe). Во Франции. Наиболее значительны: Ф. II Август (21.8.1165, Париж, √ 14.7.1223, Мант), король с 1180. Существенно расширил королевский домен. В 1189√91 Ф. II √ один из предводителей 3 го крестового похода. В целях… … Большая советская энциклопедия
Филипп — I Филипп (до пострижения в монахи в 1537 – Федор Степанович Колычев) (1507 – 23.12.1569), русский церковный и политический деятель, митрополит. Службу начал при дворе Е. В. Глинской (см. Глинские). В 1537 после подавления мятежа Андрея… … Большая советская энциклопедия
Франция* — (France, Frankreich). Расположение, границы, пространство. С севера Ф. омывает Немецкое море и Ла Манш, с запада Атлантический океан, с юго востока Средиземное море; на северо востоке она граничит с Бельгией, Люксембургом и Германией, на востоке… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Франция — I (France, Frankreich). Расположение, границы, пространство. С севера Ф. омывает Немецкое море и Ла Манш, с запада Атлантический океан, с юго востока Средиземное море; на северо востоке она граничит с Бельгией, Люксембургом и Германией, на… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ГЕНРИХ — 1 . *** *** *** (Henry). В Англии: Г. I (1068 1.XII.1135) король с 1100. Младший сын Вильгельма I Завоевателя. Захватил власть в обход законного наследника Роберта Нормандского, склонив на свою сторону англ. баронов тем, что даровал им первую в… … Советская историческая энциклопедия
ФИЛИПП — 1 . (Pilippos). В Древней Македонии: Ф. II (ок. 382 336 до н. э.) царь (359 336). Сын царя Аминты III. Отец Александра Македонского. Ф. II был крупным гос. деятелем, полководцем и дипломатом. Источники рисуют его умным, трезвым политиком,… … Советская историческая энциклопедия
БЕСЫ — (общеславянское слово; старослав. ед. ,ч. Бъсъ, укр. бic, болг. бяс, бес, сербо хорв. вйjес, словен. бês, чеш. bus, польск. bies и т. д.; исконно родственно литов. baisus, «страшный» и в конечном счёте восходит к индоевроп. bhoi dho s,… … Энциклопедия мифологии
Анжу (графство) — У этого термина существуют и другие значения, см. Анжу. Анжу фр. Anjou графство … Википедия